Чому авторське право – зло?

Постановка проблеми

Концепція авторського права, розроблена у законодавствах різних країн, якої вимушений дотримуватись Фонд Вікімедіа, створює непереборну перешкоду для досягнення мети Вікіпедії в тому вигляді в якому визначив її засновник Джимбо Вейлз — створити світ, в якому кожній людині будуть доступні усі знання, накопичені людством[1]. Зверніть увагу на слово «всі» — це справді фантастична мета — удоступнити абсолютно всі здобуті людством знання.

Втім авторське право робить цю мету нездійсненою. Авторське право у тій концепції, яка прийнята у Вікіпедії, поділяє увесь масив накопичених людством знань на дві несумісні категорії — знань «вільних» (free) і знань «невільних». І якщо перші Вікіпедією акумулюються, то другі, згідно правил проекту — підпадають під заборону. Поділ знань на «вільні» і «невільні» насправді не має нічого спільного з їх природою. Знання можуть характеризуватися точністю та повнотою, проте їх правовий статус не впливає ані на точність, ані на повноту. Зображення можуть бути кращої або гіршої технічної якості, але і тут правовий статус ніяк не вплине на якість. Врешті, якщо йдеться про художні твори, то і художня цінність, естетична краса чи емоційна переконливість також жодним чином не корелює з правовим статусом твору. Натомість для Вікіпедії такий поділ знань за правовим статусом стає ключовим. «Невільні» знання або невільні матеріали тут безжалісно нищаться, і відтак благородна мета Джимбо Вейлза — зробити доступними усі здобуті людством знання стає нездійсненою — вікіпедисти в змозі викласти в проекті лише ті знання, які мають «вільний» з точки зору авторського права статус. А це далеко не всі знання, а лише невеличка їх частина.

Розв’язання

Звичайно ж виникає питання — а що ж робити? Чи можемо ми якщо не усунути перешкоду, то хоча би мінімізувати її згубний вплив?

Імовірно, так. По-перше, як свідчить практика, деякі вікіпедисти, проявляючи особливе рвіння у фанатичній боротьбі за чистоту авторських прав інколи унеможливлюють розміщення навіть тих матеріалів, які могли би бути розміщені. Так, в деяких мовних версіях дійшли до того, що заборонили «добропорядні» зображення, хоча в резолюції фонду вони дозволені, чим і користується, зокрема, найбільша — англомовна Вікіпедія. У Вікісховищі можна знайти численні випадки, коли особливо прискіпливі користувачі пропонують вилучити те чи інше зображення, але згодом з’ясовується, що його таки можна лишати. По-друге, деякі «невільні» матеріали можуть бути переведені до категорії «вільних», якщо відповідну згоду даси його «правовласник», або відповідна норма з’явиться у законодавстві відповідної країни.

Тому зусилля вікіпедистів повинні бути направлені двовекторно. Перше, що повинен робити досвідчений вікіпедист (а тим більше — адміністратор проекту) — це відстоювати ті матеріали, які не є порушеннями авторських прав. Зокрема, примножувати шаблони «добропорядних використань», допомагати у виборі вірного шаблону менш досвідченим вікіпедистам, або навіть самостійно їх додавати, якщо питання виглядає достатньо очевидним. Також, не допускати доведення до абсурду. Наприклад, абсурдом є вважати «невільними» і, відтак, забороненими — точні наукові формулювання, що не допускають перефразувань, або різного роду тривіальну інформацію, таку, як наприклад, переліки об’єктів чи послужний список якоїсь особи. Звичайно адвокатська справа дуже складна і знищити завжди легше ніж звести, але мета варта наших зусиль.

Другий вектор стосується скоріше активістів громадських організацій, зокрема відділень Фонду Вікімедіа, і полягає у впровадженні змін до законодавств країн, які максимально розширювали би поле вільних матеріалів. Наприклад, це стосується сумнозвісної «свободи панорами», через яку у Вікісховищі не можна завантажити навіть будівлю нашої Верховної Ради, не кажучи вже про пам’ятники Шевченку і Бандері. Можна йти й іншим шляхом — просити дозвіл на використання матеріалів у їх правовласників. Щоправда, правовласника по-перше не завжди можливо знайти, а по-друге, тут на шляху постануть внутрішні бюрократи — відправлення листа до OTRS ще зовсім не означає, що посадова особа, що його отримає, оперативно надаси дозвіл і посприяє тому, щоб він був належним чином і в належному місці був вклеєний.

І найголовніше — не слід дозволяти собі купуватися на підміну понять. Вікіпедію читають не тому, що її матеріали мають вільний статус, а тому, що її матеріали несуть корисну інформацію. Коли студент пише курсову або дипломну, викладач готується до лекції, журналіст пише статтю або вчений пише монографію — ніхто з них не переймається правовим статусом матеріалів, які використовує для підготовки своєї роботи. Навіть більше того — у випадку науковця в галузі новітніх технологій чи новітньої культури такі матеріали на 99% будуть невільними. Тому і мета Вікіпедії полягає саме у максимально можливому розширенні бази знань, а не в очищенні від «підозрілих», з точки зору доктрини авторських прав, матеріалів. Тільки через максимальне розширення бази знань Вікіпедія завойовуватиме все більше й більше вдячних читачів.

міні-словник термінів
  • АП (абр. Авторське право) — положення про презумпцію недозволеності Копіпейсту, якщо немає доказів протилежного
  • Вільний — дозволений для Копіпейста навіть з точки зору АП
  • Копівіо (або Копіво, англ. copy + violation) — порушення АП, що виникає зазвичай внаслідок Копіпейсту
  • Копіпейст (або Копіпаста, англ. copy + paste) — повторно запощена, або перепощена звідкись інформація[2]
  • Копіпейстер (або Копіпастер) — особа, що практикує Копіпейсти
  • Копіпейстити (або Копіпастити) — копіювати зазвичай шляхом натискання кнопок ctrl+C, ctrl+V
  • Невільний — недозволений для Копіпейста з точки зору АП
  • Нофоп (англ. абр. NoFoP) — відсутність «свободи панорами», що спонукає фаперів вважати знімки сучасних пам’ятників та споруд Копівом
  • Свобода панорами або ФОП (англ. абр. FoP) – сукупність законів у законодавстві деяких країн[3], що дозволяє використовувати знімки розташованих на їх території сучасних пам’ятників та споруд і не вважаючи їх Копівом.
  • Фапер (абр. ФАП) — фанат авторського права, особа що з фанатичною відданістю вишукує матеріали, підозрілі на Копіво, та вилучає їх (або ініціює вилучення)

Примітки

  1. Imagine a world in which every single person on the planet is given free access to the sum of all human knowledge. That’s what we’re doing.
  2. визначення скопіпащено з ецниклопедії “Драматика”
  3. Лишайте сподівання всі, хто входить. України серед них немає

Посилання

Advertisements